Введення у храм Пресвятої Богородиці: історія свята

Цього дня 3-річна дівчинка залишає батьківський дім. Вона переступає поріг Храму, віднині вона виховуватиметься тут. Її тато і мама - праведні Іоаким та Анна - самі повернулися додому.
Таким є видимий перебіг подій цього великого православного двонадесятого свята, що його відзначає Церква 4 грудня.
Введення Богородиці до Єрусалимського храму було явленням Її світові, а отже - мовчазною проповіддю близького пришестя Христового. Таким чином це святкування посідає особливе місце у сходинках нашої підготовки до Господнього Різдва. І саме від Введення в храмах лунають богослужбові різдвяні піснеспіви.
Перші згадки про свято Введення дійшли до нас з IV століття, адже про нього розповідав святитель Григорій Ниський, а мати рівноапостольного царя Костянтина, цариця Єлена, збудувала один із перших Введенських храмів.
Розповсюдилося святкування Введення вже у VIII столітті.
Як розповідає передання, ще до народження своєї довгоочікуваної дитини батьки Діви Марії Іоаким та Анна пообіцяли, що присвятять Її Господу. Тому, коли Марії виповнилося лише три роки, Іоаким та Анна виконали свою обітницю. Разом із друзями вони привели Її до Єрусалимського храму, який на той час був головною святинею юдейського народу. Лише тільки дитину поставили на першу сходинку храму, трирічна дівчинка без сторонньої допомоги пройшла всі 15 сходинок.
Деякі джерела містять поетичну розповідь про те, що маленька Маріам, потрапивши до Храму, увійшла до центрального місця, що називалося "Святе Святих", куди, за юдейським законом, не мали право заходити навіть священики, окрім одного разу на рік, коли Первосвященик приносив жертву за народ.
Варто зауважити: ймовірність такої події багатьма богословами та церковними істориками ставиться під сумнів - з огляду на тогочасні юдейські традиції та суворість їхнього дотримання. Але зрештою це не є принципово важливим. Насправді важливе інше - подія Введення Пресвятої Богородиці до Храму знаменувала собою важливий етап у справі нашого Спасіння, адже це стало початком Її духовної підготовки до майбутнього прийняття волі Божої та народження Христа Спасителя.
Після Введення Пречистої Діви до Храму батьки залишили Її там для виховання, де Богородиця і перебувала в постійній молитві та праці до чотирнадцятирічного віку. Так Бог готував маленьку дівчинку на ім’я Маріам до великої мети - стати Матір’ю Спасителя Світу, Господа нашого Ісуса Христа. За Її подвиг самопожертви і смирення Церква пізніше назве Божу Мати чеснішою і славнішою навіть за небесних Херувимів та Серафимів.
Цього святкового дня, кожен із нас мусить взяти за приклад Пресвяту Богородицю та вступити своїм серцем в ті глибини молитви, благоговіння, любові і чистоти душі, що й складають наше справжнє, внутрішнє Святе Святих…
Пресвята Богородице, допомагай нам!

Коментарі

Додати коментар

Залишити коментар

оновити, якщо не видно коду