Українська мова - єдина державна мова, а її знання розширює перспективи для будь-якої етнічної групи на Закарпатті

Закарпаття славиться своєю багатонаціональністю. 
Тут мирно проживають представники різних етнічних груп, які вміло зберігають і примножують свої національні традиції. 
На Тячівщині майже 27 національностей,  найбільш чисельнішою є румунська спільнота, що складає 12, 4 частки від загальної кількості населення. 
Її представники компактно проживають у Солотвинській громаді, де в 6 -ти населених пунктах румунів -  більше 90 відсотків. Звісно, що на побутовому рівні  вони розмовляють мовою своєї національної меншини, яка є для них рідною. 
Також  тут інколи можна почути й російську мову - як пережиток совдепу.  У свій час було поширено масове заробітчанство  в Росію, яке принесло звідти звичку "гаварить по русски".  В основному так ще розмовляє  старше покоління.  
Молодь же  обирає сучасний вид  комунікації на  українській мові. 
Загалом серед місцевого населення державну  мову розуміють і знають всі,  жодних загострень через мовне питання тут не виникало. 
Навіть під час ажіотажу, який виник серед етнічних груп Закарпаття через новий Закон України "Про освіту",  що зобов'язав усі школи нацменшин проводити навчання державною мовою, румунська спільнота Тячівщини  сприйняла це з порозумінням.
До прикладу, тоді директор  Глибокопотіцької ЗОШ І-ІІІ ст. Дмитро Буга разом з колективом та батьками публічно підтримали нововведення.
- Румунську мову від нас ніхто не забирає, держава дає можливість навчатися, однак перевага, звісно, українській,  яку потрібно знати обов’язково,- каже сьогодні керівник.
І вже з практики запевняє, що то було правильне рішення, адже учні з родин національних меншин мають більше можливостей вивчати українську мову. А відтак бути краще підготовленим та мати більший вибір у вступі до вишів й перспектив у житті. 
Наразі в закладі, що вже став опорним, успішно освоюють нову програму на державній мові.
Загалом у школі навчається 455 учнів та працюють 52 педагоги - практично всі румунської національності. Кадровий потенціал готують самі - чимало випускників по закінченні педагогічних вузів повертаються в рідну школу працювати вчителями. 
А хороші знання української мови, які отримують учні закладу надають можливість після здачі ЗНО здобувати вищу освіту вдома -  в Україні. Бажаючих їхати на навчання закордон - у Румунію чи Молдову останнім часом з'являються одиниці.
Дмитро Буга  каже, що без володіння державною мовою румунам важче інтегруватись в суспільство і брати участь в суспільно-політичному житті краю, країни. А також  конкурувати у різних сферах діяльності, йти в ногу з життям та досягти успішної самореалізації.
- Без української мови - нікуди, - резюмує наш співрозмовник.  
Тому вкрай важливо ставити в пріоритет знання державної мови, що відкриває більше перспектив як для румунів, так і для інших етнічних груп Закарпаття. 
Любов Немеш, журналіст 

Коментарі

Додати коментар

Залишити коментар

оновити, якщо не видно коду